23 квітня в Україні стартував прийом документів першачків. Тепер до школи перш за все будуть зараховуватись діти, які проживають на закріпленій території обслуговування, тобто в мікрорайоні школи. Кампанія триватиме до 31 травня.
Проте нововведення вже наробило чимало галасу серед батьків. В чому проблема, що ще зміниться для першокласників вже цього року та чи готові до змін вчителі й навчальні заклади.
Школа у дворі
В березні МОН винесло на громадське обговорення проект наказу про порядок зарахування до школи. Згідно з ним дитина повинна здобувати початкову освіту у найближчій до дому школі державної або комунальної власності. На думку законотворців, це повинно знищити практику “вступних внесків”, конкурсів та курсів для підготовки з бонусними балами.
До першого класу в державні та комунальні заклади дитина повинна вступати без жодних конкурсів
"Коли талановита маленька особистість не змогла потрапити до омріяної дорослими школи виключно через те, що на одне місце було вісім претендентів, які такі ж талановиті та старанні, говорити про справедливість дуже складно. Конкурс для шестирічної дитини – це своєрідний булінг", - пояснює необхідність територіальної прив’язки директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Києва Олена Фіданян.
Але це положення закону викликало бурхливу дискусію серед батьків та громадських організацій. Щоб дитина потрапила до першого класу, одному з батьків потрібно:
- Дізнатися номер школи, за якою закріплено ваш будинок. Це можна зробити на сайтах районних управлінь освіти, а також на сайті Департаменту освіти і науки, молоді та спорту на електронних ресурсах "Освітня карта міста Києва" (https://osvita-map.monitoring.in.ua/overhaul/) та "Інформаційно-аналітична система "Майно"" (http://gis.kievcity.gov.ua/);
- Зібрати пакет необхідних документів, а саме: заяву, медичну довідку 086, копію свідоцтва про народження, чи іншого документа, що засвідчує особу;
- Прийти до школи до 31 травня у визначений для цього адміністрацією час. Дитину можна не брати.
Можна й в інші школи
Однак проблему викликає підтвердити місце проживання. Це можна зробити або пропискою, або дійсним договором оренди житла у відповідному районі. А чимало людей живе не за місцем прописки й винаймає житло без укладання договору. Тож це порушення права доступу до освіти, переконані батьки.
Втім, в МОН запевняють, що панікувати не варто. Підтвердити місце проживання можна понад 10 документами, запевняє Міністр освіти та науки Лілія Гриневич. Наприклад, для зручності громади Києва та уникнення зайвої бюрократичної тяганини усі школи отримали відомості з Єдиного Державного реєстру, що підтверджують місце проживання 25 тисяч дітей – потенційних першокласників.
Якщо відомості про вашу дитину внесені до реєстру, то вам не потрібно ніяких додаткових документів, що засвідчують місце проживання, пояснює Олена Фіданян.
У разі, якщо з певних причин ви не зареєструвались за місцем проживання, вам необхідно звернутись до районного відділу реєстрації, та вже наступного дня школа отримає підтвердження про реєстрацію.
Крім того, за бажанням батьки можуть віддати дитину й в іншу школу на вільні місця, переконують в МОН. Інформація про наявність таких місць розміщується в закладі, на його сайті або сайті відповідного органу управління освіти впродовж трьох робочих днів з дня їх появи.
Школи до 1 червня повинні оприлюднити, скільки дітей за територіальною приналежністю буде в них навчатися. Зарахування на вільні місця відбувається до 15 червня.
Перевага в зарахуванні до конкретної школи буде в дітей, чиї брати-сестри вже вчаться в навчальному закладі. Як розподілити решту вільних місць в школі педагогічна рада вирішуватиме самостійно. Один із можливих варіантів, який пропонують в МОН – жеребкування.
Навіть якщо дитина не пройшла в бажану школу, вона завжди може повернутися в територіально закріплений заклад, переконує пані Гриневич.
Реформа вчителів
Та щоб змінити українську школу, перш за все треба підготувати для реформи вчителів. У 2017 році зарплата вчителів зросла на 50%, з першого січня 2018 року - ще на 25%.В Міністерстві також взялися за перенавчання педагогів.
На навчання вчителів, які 1 вересня стануть класними керівниками першокласників, уряд виділив 370 млн грн.
Тож вже зараз 22 тисячі педагогів проходять курси підвищення кваліфікації в кілька сесій та дистанційно навчаються через інтернет на навчальній платформі EdEra. Дистанційний курс складається з 6 модулів, які вчителі повинні освоїти до літа.
Спочатку необхідність онлайн-навчання викликала серед педагогів певну паніку. Пішла чутка про те, що реєстрація на курс закінчиться 1 лютого, хоча вона мала тільки початися. Через це схвильовані вчителі “поклали” сайт в перший же день реєстрації.
Чимало педагогів через необхідність проходити навчання онлайн вперше створили електронні адреси та боялися, щоб без проходження курсів якнайшвидше їх звільнять.
Тож страх помилитися чи не встигнути підштовхнув частину вчителів поділитися правильними відповідями у вчительських фейсбук-групах, проходити всі 6 модулів в першу ж ніч та “обривати” телефонні лінії Міністерства й онлайн-платформи.
Ось як це описує радниця міністра освіти Іванна Коберник:
"Всі хто підказував і списував, зафіксовані. Більшість їхніх імен та електронних адрес, за якими вони зареєстровані на курс, вже встановлена. Зараз приймається рішення, що робити з їхніми результатами", - запевняє Коберник.- "З одного боку, маємо всі підстави анулювати їхні відповіді. З іншого боку – дивлячись на цю масу наляканих дорослих людей, не хочеться їх залякати ще більше".
Втім, не все так погано - чимало вчителів в коментарях схвально відгукуються про реформу та онлайн-курс й дякували за можливість зростати.
Адже головна ідея реформи в тому, що у новому навчальному році вчителі матимуть більше свободи. Відповідно до затвердженого стандарту початкової школи, викладач зможе працювати за власною навчальною програмою, орієнтуючись на темпи та успіхи свого класу.
Лего та нові парти для учнів
У 2018 році на впровадження реформи виділено рекордну суму грошей. На переоснащення шкіл з державного бюджету виділять 1 млрд 385 млн грн.
"40% буде спрямовано на закупівлю дидактичних матеріалів для перших класів, які допоможуть їм навчатися у грі. Ще 40% - на закупівлю сучасних меблів, решту 20% мають використати на закупівлю комп’ютерного обладнання для перших класів".
За словами Коберник, гроші розподілять між усіма областями України. Суми залежатимуть від кількості учнів у області.
Усі перші класи в Україні, що навчатимуться з 1 вересня 2018 року, безкоштовно отримають набори LEGO, які допоможуть впроваджувати ігрові методи навчання.
В МОН нещодавно оприлюднили, як повинна виглядати нова українська школа. У шкільних класах з’являться нові парти і стільці, які можуть регулюватися по висоті, щоб зберігати правильну поставу в учнів. Також кабінети обладнають інтерактивними дошками та іншим сучасним обладнанням. Передбачається, що меблі будуть виконані в яскравих кольорах, а доповнювати їх будуть красиві малюнки на стінах.
Чи вистачить на все грошей
У питанні фінансування реформи освіти в МОН великі надії покладають на децентралізацію. В 100 школах, де міністерство проводило експеримент в 2017 році, навчальні середовища створювали самі громади. З державного бюджету не використали ні копійки.
В 2018 році державне фінансування надаватиметься місцевим органам самоврядування на засадах співфінансування:
- 70/30 – для шкіл в містах обласного значення. Тобто відповідні місцеві органи влади мають дофінансувати бодай 30% вартості обладнання.
- 90/10 – для шкіл в районах та ОТГ. Тобто відповідні місцеві органи влади мають дофінансувати бодай 10% вартості обладнання.
- 95/5 – для шкіл в гірській місцевості та на лінії зіткнення. Тобто відповідні місцеві органи влади мають дофінансувати бодай символічні 5% вартості обладнання.
І така система вже дає свої плоди. Наприклад, у Херсоні велику плинність кадрів серед молодих педагогів загальноосвітніх навчальних закладів вирішили зупинити встановленням для них 10-ти щорічних стипендій, які будуть виплачуватись за рахунок коштів міського бюджету.
В законі про освіту, який Рада ухвалила восени, також передбачене положення "гроші ходять за дитиною", тобто, що держава платитиме за освіту дитини навіть в приватних навчальних закладах. Втім, поки що ця новація не працює.
В МОН стверджують, що приватні школи отримуватимуть гроші з держбюджету на навчання кожної дитини вже з 2019 року, але пропонують обговорити механізми реалізації.
"Так, це може бути вимога безкоштовного зарахування певного відсотку дітей з особливими освітніми потребами тощо. Нам разом зі спільнотою потрібно прописати правильний механізм для таких шкіл, який враховував би сучасний контекст", – пояснює Лілія Гриневич.
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу. Будемо щасливі бачити Вас в числі постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар