Як в Україні живуть переселенці (в цифрах)

Сьомий рік в Україні існує така категорія людей, як внутрішні переселенці. Ще їх називають "вимушеними" й "тимчасовими". За роки війни частині з них довелося повернутися додому через довготривалу проблему з житлом.

Однак більшість не збирається їхати назад, освоївшись на новому місці та інтегрувавшись до місцевих громад. Щоправда, рівень дискримінації переселенців в українському суспільстві далекий від статистичної похибки.

З якими труднощами стикаються внутрішні переселенці у цифрах розповіла "Українська правда".

Ціна неповернення

На сьогодні в Україні зареєстровано майже 1,5 мільйони переміщених осіб. 60% з них переїхали з Донеччини, 37% – з Луганщини, 3% – з Криму. Найбільше переселенців живе у східних областях і Києві.

У 2019 році, як показує дослідження Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, 36% переміщених осіб не мали наміру повертатися додому.

Найменше хочуть додому переселенці, які живуть у Центральній і Західній Україні.

Водночас кожен п'ятий респондент каже, що планує повернутися "після завершення конфлікту", 14% – "можливо, в майбутньому".

18% уже повернулися. Головна причина – на окупованій території є власне житло, тому не треба витрачати гроші на оренду. Це – першочергова проблема для більшості переміщених осіб.

За даними Держстату, у 2019 році середня плата за місячну оренду однокімнатної квартири в Україні склала 3700 грн. У кожної другої сім’ї переселенців дохід за місяць не перевищує 7000 грн.

Пільговими кредитами на квартири скористалися трохи більше тисячі переселенських сімей. На основну програму "Доступне житло" у 2020 році було передбачено 100 млн грн. Проте в березні, після перегляду держбюджету у зв'язку з коронавірусом, ця стаття витрат була викреслена.

У червні Німеччина виділила 25,5 млн євро на пільгову іпотеку для переселенців в Україні. Очікується, що вигоду від цього проекту матимуть приблизно 5000 переміщених осіб.

Переселенці з ОРДЛО

Свіжіше дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології у вересні минулого року, свідчить: 65% українців упевнені, що переміщені особи повинні мати право голосувати на всіх виборах, включно з місцевими. Цей показник удвічі більше, ніж у вищенаведеному опитуванні дворічної давнини. 

Водночас 91% переселенців, за даними МінТОТ, не скаржаться на дискримінацію. Майже стільки ж відчувають себе інтегрованими до місцевих громад. На Заході та в Центрі таких більше, ніж на Сході й Півдні. 

Неособливі

З прийняттям нового Виборчого кодексу переміщені особи отримали право голосувати на місцевих виборах за місцем фактичного проживання.

Згідно з минулорічним опитуванням МінТОТ, 54% переселенців скористалися б правом голосу. Кожен четвертий не мав такого наміру, головна причина – недовіра до виборів і влади.

У 2019 році, напередодні президентських виборів, серед державних інститутів переселенці найбільше довіряли Об'єднаному оперативному штабу ЗСУ та Прикордонній службі. Найменше — Кабміну та Верховної Раді. 

Останнє опитування, в якому досліджувалася довіра переміщених осіб до політичних лідерів, було проведене у 2018 році Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) спільно з Громадським холдингом "Група впливу". Результати були такі:

Політик	Довіряли	Не довіряли
Петро Порошенко	12%	75 %
Володимир Гройсман	12%	75 %
Юрій Бойко	11%	71 %
Андрій Садовий	10%	64%
Юлія Тимошенко	9%	77%
Олег Ляшко	7%	78%
Андрій Парубій	5%	77%
Арсеній Яценюк	3%	82%

"Результати дослідження розвінчують міф про "особливі" політичні вподобання внутрішньо переміщених осіб. Ми повторювали і повторюємо: ці люди відображають ті електоральні настрої, що здебільшого притаманні мешканцям громад, до яких вони переселилися", – наголошувала виконавча директорка "Групи впливу" Тетяна Дурнєва. 

Тож, можна припустити, що й сьогодні їхні електоральні настрої віддзеркалюють загальнонаціональну картину.

За матеріалами

Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).